5 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (2 Votes)

zinc

Цинк є важливим мінералом, що природно присутній у деяких продуктах харчування та доступний як дієтична добавка. Цинк також зустрічається у багатьох таблетках та деяких безрецептурних препаратах.

Цинк бере участь у багатьох аспектах клітинного метаболізму. Він необхідний для каталітичної активності приблизно 100 ферментів та відіграє роль в імунній функції, синтезі білка, загоєнні ран, синтезі ДНК та поділу клітин. Цинк також підтримує нормальний ріст та розвиток під час вагітності, дитинства та підлітковому віці, необхідний для відчуття смаку та запаху.

Дослідження за цим напрямком:

Санітарно-хімічний аналіз якості питної води

За розчинністю у воді цинк наближається до заліза та міді, але він рухливіший у зв’язку з більшою розчинністю його оксидів і гідроксидів. Серед мінералів, до складу яких входить цинк, найпоширеніші у природі сульфід цинку (сфалерит) та смітсоніт, що містить до 65% цинку. Джерелами надходження цинку в води є океанічні залізо–магнієві структури та донні осади вулканічного походження. Значна кількість цинку надходить у водні об'єкти з техногенними забрудненнями. Важливі джерела надходження цинку у водні об'єкти – рудникові змивні води та стічні води гальванічних цехів, виробництв паперу, лаків і фарб, хімічних засобів захисту рослин, комбінатів кольорової металургії та теплових електростанцій, які працюють на кам’яному вугіллі. У воді цинк знаходиться у розчинній формі та у складі завислих частинок органічного і мінерального походження.

Як інші мікроелементи, цинк у великих концентраціях може ставати токсичним, що виявляється в порушенні передачі нервових імпульсів, гальмуванні рухливості риб та інших функціональних порушеннях соматичних органів. Токсична дія розчиненого у воді цинку залежить як від його концентрації, так і від наявності інших хімічних елементів у воді. Так, за присутності кадмію та міді у воді токсичність цинку для риб зростає, і, навпаки, у воді, насиченій кальцієм та магнієм, для прояву токсичної дії необхідні значно більш високі його концентрації. Високий вміст цинку в питній воді суттєво погіршує її органолептичні властивості, робить дуже в’язкою на смак.

Інші матеріали за цим напрямком:

Чи можна пити воду з великим вмістом поліфосфатів?

Чи можна пити воду з великим вмістом срібла?

Чи можна пити воду з великим вмістом нітратів?

Чи можна пити воду з великим вмістом заліза?

Чи можна пити воду з великим вмістом магнію?

Чи можна пити воду з великим вмістом нікелю?

У процесах, пов’язаних з колообігом цинку у водних екосистемах, важлива роль належить водним організмам. Їхня здатність до акумуляції цього металу давно цікавить вчених задля можливості використання їх як показників (моніторів) забруднення водойм та водотоків. Встановлено, що водяні рослини та безхребетні накопичують у своєму тілі значну кількість мікроелементів в умовах, коли їх вміст у воді має лише слабко виявлену тенденцію до зростання. На відміну від водяних рослин та безхребетних, у риб висока акумулятивна здатність до накопичення цинку в організмі не виявлена.

Здатність водяних рослин до накопичення цинку пов’язана з особли­востями його біологічної дії. Він впливає на ключові реакції фотосинтезу. Відома його роль у перетворенні сполук, які містять сульфгідрильні групи, в забезпеченні синтезу нуклеїнових кислот та білків. Разом з іншими елементами цинк бере участь у регуляції синтезу крохмалю та в інших реакціях, пов’язаних з вуглеводним та фосфорним обміном у рослин.

Популярні матеріали: